Сєвєродонецький хімічний комбінат бурхливо розвивається. Потрібні робітники - хіміки!

У селищі Лісхімстрой повним ходом йшло будівництво хімічного комбінату. Випускники вже працюючих у місті професійно-технічних училищ № 23 і № 24 працюють на будівництвах. Один за іншим підготовлялися до пуску нові й нові цехи. Потрібні були робочі, щоб запустити на повну потужність верстати і апарати хімічної промисловості.

У 1943 році в місті Ворошиловграді було відкрито ремісниче училище № 7. Вчилися в ньому переважно діти, батьки яких загинули у війну. У 1947 році сто п'ятдесят робочих - металістів першого випуску були спрямовані на Ворошиловградський паровозобудівний завод.

У 1956 році РУ № 7 перебазувалося в Сєвєродонецьк й стало називатися ПТУ № 1. Контингент учнів, як і колись, на 90% складали діти - сироти. Сєвєродонецьк відповідав усім вимогам для їх навчання і виховання: тут були гарні природні умови, міцна індустріально-будівельна база, великі перспективи.

У місті для хлопців було підготовлено будівлю, їх зустрів директор Василь Андрійович Короткевич. У короткий термін було встановлено обладнання і паралельно з навчанням хлопці стали виготовляти слюсарно-монтажний та затискний інструмент, а потім - вертикально-свердлильні верстати.

У 1959 році відбувся перший випуск хіміків і металістів, всі 143 випускника прийшли працювати на Сєвєродонецький хімічний комбінат.

За великий внесок у розвиток системи профтехосвіти перший директор ПТУ № 1 В. А. Короткевич був нагороджений орденом Леніна. Колектив училища був постійним учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР, макети та тренажери, виготовлені учнями, неодноразово удостоювалися орденів та медалей.

Училище випускало токарів, фрезерувальників, слюсарів - ремонтників хімобладнання, машиністів компресорних і насосних установок, апаратників і лаборантів.

Багато випускників училища нагороджувалися орденами і медалями Радянського Союзу. Серед них: Л. П. Сирих, кавалер ордена Леніна; кращий апаратник хімічної промисловості А. А. Савилов, кращий раціоналізатор В. Гузенко, В. С. Гарбуз-кавалери орденів Трудової Слави.