І СТАЛО В УЧИЛИЩІ ТЕПЛІШЕ про це подбали свої артисти...

Коли наприкінці першого жовтневого тижня холодні будівлі Регіонального Сєвєродонецького ВПУ вже спорожніли, директору училища Юрію Кіндратовичу Кузьминову повідомили приємну новину: нарешті, дано добро на включення в роботу опалювальних систем. Що ж, економічне становище провідного навчального закладу профтехосвіти регіону дозволило розраховувати на першочергову подачу теплоносія. Але, образно кажучи, тут включили в дію і свій власний «теплоносій».

З такою роллю відмінно впоралися організатори та учасники минулого в той же день свята, присвяченого Дню вчителя. Свято це, як слушно сказали зі сцени, - загальне. Адже вчителі є у всіх, навіть у них самих!

В актовій залі зібралися представники різних поколінь. За стіною лив дощ, а тут було сонячно від посмішок і приємних очікувань: «Як там виступлять наші, чим порадують?».

Деякі хвилювання теж можна зрозуміти. З початку навчального року пройшло так мало часу - підготуватися хоч встигли?!

І встигли, і порадували. Тому свідчення - гарячі оплески, які лунали в залі. Але в першу чергу їх, природно, адресували героям свята - викладачам, майстрам виробничого навчання всім співробітникам ВПУ.

А ще, як зауважив у своєму щирому привітанні директор училища, голова постійної депутатської комісії міськради з гуманітарних питань, освіти, культури, духовності, спорту, молодіжної політики Юрій Кіндратович Кузьмінов, - педагогам-першопрохідцям, ветеранам, про яких в колективі завжди пам'ятають. За традицією, напередодні професійного свята до них з'їздили з привітаннями, подарунками.

* * *

Подарунком ж нинішнім наставникам став чудовий концерт, який перетворився у своєрідну подорож маршрутами альма-матер. Ведучі зі знанням справи, емоційно коментували кадри слайд-фільму. До речі, з технічним, звуковим забезпеченням все було в повному порядку. Ну, а про більш широку та глибоку сцену поки будемо мріяти!

Дивно, що і на маленькій змогли розвернутися вокальні, танцювальні, групи, гуморний театр мініатюр, а потім - у фіналі - і всі разом. Знову проявився досвід постановника Вікторії Леонідівни Бібко, керівників художніх колективів.

- Хлопцям пощастило, що з ними займаються такі майстри самодіяльного мистецтва, - вважає заступник директора з навчально-виховної роботи Тетяна Дмитрівна Склярова.

Хлопці та дівчата згодні з цим. Ось вже чотири роки поспіль займаються в колективі Неллі Василівни Швечиковой (зазначеній, між іншим, як кращий педагог установ культури українських профспілок) Катерина Мозгова, Юлія Карнаух, Андрій Чумаченко, Олексій Лимешко. Подобається їм шліфувати танцювальну майстерність. І фінальним завзятим танцем ложкарей «Російський сувенір» вони підкорили зал. А Вікторія Леонідівна Бібко допомагає вокалісткам і вокалістам досягати красивого багатоголосся, читцям - виразно подавати кожне слово. Результат радує і її, і самих артистів, і глядачів.

- Я бачила багато наших концертів, але нинішній показав нові грані творчості, - задоволена ветеран училища, старший бібліотекар Ірина Олександрівна Ковальова.

А однокурсники і однокурсниці просто тисли артистам руки, плескали по плечу, цмокали в щоки: мо-лод-ці!

* * *

І справді: молодці, - особливо якщо врахувати, що на сцену вийшло чимало дебютантів. Трималися вони так, як треба, і контакт із залом виявився відмінним. Виходить, у виступах з невеликої сцени є і свої плюси.

Що особливо сподобалося автору цих рядків? Безпосередність і гармонійність, різнобічність виконання. Скажімо, вокальна група дівчат в одній пісні вмістила і ліричність, задушевність, і сучасні ритми. Група сучасного танцю підкупила завзяттям; ансамбль хлопців - романтичністю. А театрали - умінням перевтілюватися.

Зрозуміло, хлопцям треба ще багато працювати, щоб і далі зігрівати серця глядачів. Але вони зробили впевнені кроки до цього і, напевно, захоплять своїм прикладом інших. І подивитися на них, порадіти, отримати заряд хорошого настрою прийдуть в обігріте ними зал не тільки ровесники.

* * *

Залишається сказати нашим читачам ось що. В училищі, у всій його багатогранного життя відбувається багато чого цікавого. А зараз, з підготовкою до 70-річчя ВПУ, буде ще більше. І дуже важливо знати різні думки: що, на вашу думку, вдається, що - поки не дуже, чого б ще хотілося, в чому ви самі могли б взяти участь. Для початку - напишіть, будь ласка, про це на сайт або на листку паперу, залишивши його в бібліотеці. Результати обов'язково будуть!

С.ПЕРЦОВСЬКИЙ,
заслужений журналіст України.
На знімках: концерт-подарунок.