ПРОГРАМУЮЧИ УСПІХ

Цього ранку в Сєвєродонецькому Вищому професійному училищі на урочистій лінійці вшановували призерів предметних олімпіад.

ПЕРШИЙ РЕКОРД

- Такого рекорду у нас, мабуть, ще не було, - посміхався директор училища Юрій Кіндратович Кузьмінов, коли одну за одною вручав Почесні грамоти другокурсниці Сарі Одноволовій.

І справді: Сара перемогла в училищних олімпіадах з інформатики, економіки, математики, історії, безпеки руху! Плюс до того посіла друге місце з української мови і третє - з англійської та географії. Як то кажуть: хто більше?!

До дня нашої зустрічі вона до того ж встигла перемогти у регіональній олімпіаді з інформатики. А на черзі - обласні. У минулому навчальному році дівчина стала призером обласної олімпіади з економіки, і зараз разом зі своїм викладачем цього предмета Тетяною Дмитрівною Скляровою готується штурмувати нові вершини.

Знання у неї дійсно різнобічні. Але, взагалі-то, основний для Сари предмет - це інформатика. Адже вона навчається на оператора з обробки інформації та програмного забезпечення.

- Мені допомагали два викладачі інформатики та інформаційних технологій: спочатку Маргарита Дмитрівна Слєпцова, а зараз Олена Володимирівна Подрез, - розповідає Сарра. - У кожної з них свої методичні підходи. Одна при вирішенні завдань відразу поправляє, якщо щось не так, а друга воліє, щоб ми спершу порозбирались самі. Так що підготовка у мене виявилася різноманітною, і це добре.

На регіональній олімпіаді приблизно такий же результат, як у Сари Одноволової, показав ще тільки один учасник з тридцяти. Але він більше ніж на два роки старше за Сару, якій немає ще й сімнадцяти. І написана нею програма вирішення запропонованої задачі виявилася куди як коротше, витонченіше. Впоралася вона з нею швидше. Тому й заслужила перемогу.

- Запропоноване нам завдання, на перший погляд, було простим, - говорить Сара. - Але в тому-то і був підступ. Ті, хто погналися за легким рішенням, помилилися. А там все ж потрібно було попотіти.

ВСЕ - ПО-СПРАВЖНЬОМУ

Праці вона ніколи не боялася. Папа через важку хворобу рано пішов з життя, і Сара, як старша сестра, допомагала мамі виховувати молодшу Єву. Та вже підросла - п'ятикласниця! - але це просто поміняло характер турбот.

- Хочу, щоб сестра вчилася добре, а значить, повинна показувати в цьому приклад, сама більше знати і краще їй все поясняти, - вважає Сара.

У десятий клас своєї школи їй піти не довелося - торік їх село Трьохізбенка потрапило під обстріли під час збройного конфлікту на Донбасі. От і стали вони переселенцями, перебралися в недалекий Сєвєродонецьк. І добре, що тут виявилося відмінне, сучасне професійне училище, де готують таких фахівців, яким дівчина хоче стати.

- За новими, інформаційними технологіями майбутнє, - впевнена вона. - Тому й хочу володіти ними, вирішувати з їх допомогою важливі для нашої України завдання. Наші програмісти вже довели світові своє вміння, і треба тримати марку.

Те, що освоювати сучасну професію, вдається вже в профучилищі, не втрачаючи часу, Сара називає удачею. Адже вивчають і конструкції комп'ютера, різних пристроїв, інформаційні системи, мережі, і програми, технології обробки даних, самі розробляють Web-сайти ...

- Тут все набагато серйозніше, ніж у школі, - задоволена вона. - Взяти ті ж олімпіади. - На шкільних нам передавали підказки - чого ж так навчишся?! І взагалі, я хочу, щоб все було по-чесному. А ще в училищі краще розумієш, навіщо, заради чого ти вчишся, - сам стимул краще оволодіти професією діє.

Ось така серйозна, розсудлива вона людина.

ОСОБИСТИЙ ІНТЕРЕС

У цієї невисокої, скромної, симпатичної дівчини тверді переконання. У першу чергу в тому, що від самої людини в її житті, в житті оточуючих залежить дуже багато. І треба, якщо хочеш стати Особистістю, всебічно розвивати себе, - щоб жити було по-справжньому цікаво.

«З нею дійсно цікаво», - говорять її товариші по навчальній групі, майстер виробничого навчання Людмила Миколаївна Полстянкіна.

Сара не визнає порожнього проведення часу, не розуміє, як можна витрачати себе на шкідливі звички.

- Мені б «турботи» деяких ровесників, - махає вона рукою. На канікулах, не втрачаючи ні дня, влаштувалася на роботу: треба допомагати мамі. У шістнадцять років, переконана Сара, людина повинна здійснювати дорослі вчинки.

У вільний час вона любить читати хороші книги, глибоко вникати в їх суть. Зараз ось студіює булгаківський роман «Майстер і Маргарита».

- Мене там в першу чергу торкнулася проблема Добра і Зла, - каже дівчина. - Розбиратися з цим завжди було важливо, а сьогодні - особливо.

Почала читати сонети Шекспіра, ділиться відкритим в них зі своїм хлопцем. Подобаються їй і Єсенін, Цвєтаєва - в першу чергу справжністю, щирістю почуттів.

- Спробувала й сам вірші писати, - ділиться Сара. – Але зрозуміла: це - не моє, віднеслася до цього з гумором: дитинство минає. А ось з малюванням, яким зараз захопилась, начебто виходить краще. Творчий ж настрій в усьому допомагає.

* * *

Здавалося б, в морі чисел, з якими вона має справу, не до емоцій. Але, можливо, Сарі Одноволовій все так добре і вдається, що вона до всього, за що береться, не залишається байдужою. І це, мабуть, головне в запланованій нею життєвій програмі.

Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ,
заслужений журналіст України.

02.12.2015
Січень
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національна дитяча гаряча лінія
Національна гаряча лінія
^ Вгору ^